В умовах повномасштабної війни Росії проти України очевидним стає одне: Кремль не має наміру обмежуватися вже окупованими територіями Донеччини, Луганщини, Запорізької та Херсонської областей. Створення так званих «буферних зон» на лінії фронту — це не оборона, а інструмент для легалізації подальшої агресії, зокрема проти Сумської та Харківської областей.
Що таке «буферні зони» у російському розумінні?
Це території, які Кремль прагне встановити під своїм військовим контролем нібито задля «захисту» прикордонних регіонів Росії. Їхня справжня мета — поступове просування вглиб України, зміщення лінії фронту та створення передумов для нових атак.
Модель проста:
- захопити кілька сіл або смт на прикордонні;
- проголосити їх «нейтральною зоною безпеки»;
- легітимізувати присутність окупаційних військ;
- звинуватити Україну у «порушенні» стабільності в цій зоні;
- використати це як привід для нового повномасштабного наступу.
Чому Сумщина та Харківщина — наступні цілі?
- Географічна близькість до російських прикордонних областей (Бєлгородська, Курська).
- Спроби прориву з боку Росії в напрямку Вовчанська, Липців, Білопілля.
- Ідеологічне підґрунтя: Кремль активно просуває міф про те, що ці регіони нібито є частиною «історичної Новоросії».
- Тактична вигода: контроль над логістичними шляхами, залізницею та розміщенням ЗСУ в районі Харкова.
Це цікаво — Повітряна перевага — вирішальний чинник перемоги у сучасній війні
Кремль — не про захист, а про експансію
Російська риторика про «захист рубежів» або «відсування фронту» — це ширма. Насправді мова йде про те, щоб знищити українську державність поетапно, шматок за шматком, а потім спробувати нав’язати нові переговори на вигідних Москві умовах.
«Буферна зона» сьогодні — це:
- окупація нових територій,
- запуск репресивного апарату,
- етнічні чистки, депортації, фільтрації,
- руйнування місцевого самоврядування та освіти.
Захоплення чотирьох областей — лише проміжний етап
Путін не зупиниться, бо:
- його мета — повна дестабілізація України;
- війна — головний інструмент утримання влади в самій Росії;
- пропаганда потребує нових “перемог” для мобілізації населення;
- будь-яка поступка з боку України буде сприйнята як слабкість і стимулює нову хвилю наступу.
«Буферна зона» — це не захист, а прикриття нової агресії.
До речі — Мир лише через особисту зустріч: Зеленський, Путін і, можливо, Трамп
Поки Росія зберігає контроль над будь-якою частиною української території, вона буде намагатися просунутися далі. Сумщина, Харківщина, Дніпропетровщина — усе це в зоні ризику, якщо світ продовжить вірити в «деескалаційні сигнали» з Кремля.
Зупинити агресора можна лише силою.
Путіна зупиняє не дипломатія, а спротив і зброя.