Військовий переворот у М’янмі: причини, наслідки та міжнародний контекст

Початок кризи: переворот 2021 року

1 лютого 2021 року у М’янмі (колишня Бірма) стався військовий переворот. Збройні сили країни — «Татмадау» — усунули від влади обране цивільне керівництво, включаючи лідерку Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна. Формальною причиною перевороту стали заяви про фальсифікації на виборах у листопаді 2020 року, де партія Аун Сан Су Чжі — «Національна ліга за демократію» — здобула переконливу перемогу.

Однак, за оцінками багатьох міжнародних спостерігачів, глибинною причиною перевороту стало небажання військових втратити вплив на політичне та економічне життя країни, який вони зберігали навіть після демократичних реформ 2011–2015 років.

Санкції та реакція світу

Після перевороту США, Європейський Союз, Велика Британія, Канада, Австралія та низка інших країн запровадили санкції проти військового керівництва М’янми, компаній, пов’язаних з армією, та державних підприємств. Санкції стосувалися обмежень на фінансові операції, торгівлю зброєю, візових обмежень.

Ці дії мали на меті змусити хунту повернутися до демократичного шляху, однак наразі реального впливу на поведінку військових вони не мали.

Вигодонабувачі перевороту: Росія та Китай

Одними з головних політичних і економічних вигодонабувачів перевороту стали Росія та Китай. Обидві країни утрималися від засудження хунти на міжнародній арені, заблокували спроби Радбезу ООН ухвалити жорстку резолюцію, та продовжили військово-технічну співпрацю з режимом.

Особливо активною стала Росія, яка на тлі власної ізоляції після вторгнення в Україну почала розбудовувати тісніші відносини з режимами-ізгоями, включно з М’янмою, Іраном та Північною Кореєю. Водночас з’явилися спостереження щодо можливого формування так званого «інтернаціоналу підсанкційних країн», який міг би об’єднувати спільні ресурси та технології поза західними санкційними режимами.

Хронологія подій після перевороту

ДатаПодія
1 лютого 2021Військовий переворот, арешт цивільного керівництва
Квітень 2021АСЕАН ухвалює п’ятипунктовий консенсус для мирного врегулювання
2022–2024М’янма не виконує умови консенсусу, АСЕАН обмежує її участь у засіданнях
Березень 2025Землетрус у М’янмі, АСЕАН через Малайзію ініціює перемир’я для гуманітарної допомоги

Роль АСЕАН у врегулюванні кризи

АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії) намагалась відігравати посередницьку роль у розв’язанні конфлікту, проте зіткнулася з обмеженнями через принцип невтручання у внутрішні справи країн-членів.

У квітні 2021 року лідери АСЕАН узгодили п’ятипунктовий план дій:

  1. Негайне припинення насильства;
  2. Діалог усіх сторін;
  3. Призначення спецпосланця АСЕАН;
  4. Гуманітарна допомога;
  5. Візит спецпосланця до М’янми.

Проте хунта не виконала жодного з пунктів. Через це в 2022–2024 роках АСЕАН обмежила участь М’янми в своїх самітах. У 2025 році, після руйнівного землетрусу, АСЕАН активізувала зусилля через перемовини, які ініціювала Малайзія — зокрема, між військовими та урядом на вигнанні, щоб забезпечити гуманітарну допомогу.

Військова співпраця з Росією

Після перевороту зв’язки між Москвою та Найп’їдо значно посилилися:

  • Постачання озброєння: Росія є найбільшим постачальником військової техніки до М’янми, включаючи винищувачі, гелікоптери, бронетехніку.
  • Навчання кадрів: Офіцери М’янми проходять навчання у російських військових академіях.
  • Супутникова розвідка: Росія надає М’янмі знімки з космосу для розвідки та військових операцій.
  • Ядерна енергетика: Після підписання меморандуму з «Росатомом» М’янма готується до запуску освітніх ядерних реакторів і розвитку атомної енергетики.

Ця співпраця викликає серйозне занепокоєння в регіоні, адже поглиблює ізоляцію М’янми, дозволяє режиму зміцнювати репресивний апарат і ставить під загрозу стабільність у Південно-Східній Азії.

Наслідки для туризму та внутрішнього життя

Після перевороту туризм у М’янмі майже зник. Іноземні туристи перестали їхати через небезпеку, санкції та моральне неприйняття режиму. Економіка країни, яка значною мірою залежала від туризму, втратила мільярди доларів.

Життя звичайних громадян ускладнилося: інфляція, нестача товарів, обмеження інтернету, регулярні арешти за критику режиму. Більшість опозиціонерів перебувають у підпіллі або еміграції.

Коли повернення влади цивільним?

Хунта обіцяла провести вибори у 2023 році, проте надалі кілька разів переносила їх, посилаючись на «нестабільність» у країні. У 2024–2025 роках відновлення виборчого процесу залишається малоймовірним. Зростає спротив у регіонах, що контролюються етнічними збройними групами, які виступають проти центральної влади.

Таким чином військовий переворот у М’янмі призвів до тривалої політичної та гуманітарної кризи. Водночас, він показав нову геополітичну реальність, де ізольовані країни шукають підтримки одна в одної, формуючи паралельні союзи — поза рамками Заходу.