Батальйон імені Номана Челебіджехана : переслідування кримськотатарських добровольців стало новим трендом ФСБ

Коли мова заходить про репресії в Криму, часто згадують кримських мусульман, яких російські силові структури вважають членами релігійно-політичної організації «Хізб ут-Тахрір», засуджуючи їх на довгі терміни за звинуваченнями в тероризмі. Однак, маловідомим залишається інший «тренд» у діяльності ФСБ в Криму, який почав набирати обертів з минулого року. Це стосується кримських татар, які отримують від чотирьох до одинадцяти років у колоніях суворого режиму за реальну або приписувану участь у добровольчому батальйоні «імені Номана Челебіджіхана».

Номан Челебіджехан

Нещодавно Кіровський районний суд засудив до шести років ув’язнення чергового бійця цього батальйону, Меджита Аблямітова.

Деталі про те, як проходять судові засідання у таких справах, та про осіб, яких сьогодні судять у Криму за статтею, розробленою для чеченських бойовиків, ви знайдете у статті.

Передісторія створення добровольчого батальйону на честь Номана Челебіджіхана


У вересні 2015 року лідери кримськотатарської громади ініціювали продовольчу блокаду окупованого Криму, метою якої було припинення постачання продуктів харчування з України на територію, що не контролюється. Водночас кримськотатарський підприємець Ленур Іслямов оголосив про створення добровольчого батальйону на честь Номана Челебіджіхана. За його словами, основною метою батальйону було долучення до звільнення Криму від російської окупації. На початковому етапі батальйон активно долучився до дій на кордоні з Кримом, спрямованих на підтримку продовольчої блокади.

Невдовзі після цього були підірвані лінії електропередач, що забезпечували електрикою острів. Це призвело до «енергетичної блокади», під час якої, за твердженням російських силових структур, Іслямов і його підрозділ перешкоджали проведенню ремонтних робіт на лініях електропередач. В результаті в Росії проти Іслямова було ініційовано кримінальну справу за статтями «Диверсія» та «Організація незаконного збройного формування». Також усі особи, пов’язані з добровольчим батальйоном імені Номана Челебіджихана, стали потенційними обвинуваченими у кримінальних справах за участь у незаконному збройному формуванні.

Правові обґрунтування

Згідно з матеріалами кримінальних справ, розглянутих у судах Криму, які контролюються російською владою, обвинувачення базується на трьох аспектах. Перший — батальйон імені Номана Челебіджихана не зареєстрований як організація в іноземній державі, що є правдою. Ленур Іслямов лише закликав надати створеному «кримськотатарському батальйону» імені Номана Челебіджихана статус військової частини.

Тим часом, Меджліс кримськотатарського народу стверджує, що вони звернулися з цим питанням до президента України Петра Порошенка та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Проте, в Національній гвардії України, яка є частиною Міністерства внутрішніх справ, повідомляють, що заяви про створення «кримськотатарського батальйону» залишаються наразі лише заявами без законодавчого підтвердження.

Другий основний факт обвинувачення полягає в тому, що на озброєнні цього підрозділу було значна кількість летальної зброї. Згідно з матеріалами кримінальних справ, в тому числі справи проти Ленура Іслямова, учасники добровольчого батальйону були озброєні автоматами Калашникова, пістолетами Макарова та мали в своєму розпорядженні кілька автоматичних та ручних гранатометів.

Ці дані з’явилися у російських правоохоронних органів на основі свідчень декількох «свідків», які начебто добровільно здалися і повідомили про свій вихід з підрозділу. Додаткових переконливих доказів наявності арсеналу летальної зброї в суді наразі не представлено.

Третій факт, який лежить в основі обвинувачення у таких справах, – це докази безпосередньої участі особи в діяльності батальйону імені Номана Челебіджіхана. Ці заяви ґрунтуються на матеріалах ЗМІ, як у випадку з журналісткою телеканалу АТР Гульсум Халіловою, яку відсутню заарештували, звинувативши у членстві в цьому підрозділі, опираючись лише на її репортажі про батальйон. Інше джерело доказів – свідчення тих же “свідків”, згаданих вище, а також осіб, які були раніше засуджені, але уклали угоду зі слідством і часом надають свідчення, потрібні ФСБ.